Вселенська батьківська субота Життя людини на землі має початок і закінчення. Але коли душа залишає тіло, то продовжує життя, адже вона безсмертна. Живі нащадки у своїх спогадах та молитвах продовжують життя покійним предкам. У християнській традиції поминальним днем про спочилих є батьківська субота. Вселенська (м'ясопусна) батьківська субота – це перший великий поминальний день року.
М’ясопусна поминальна субота припадає на тиждень перед Масницею, останній час, коли за статутом дозволено вживати м’ясні страви перед Великим постом. У цей день церква молиться за всіх померлих християн, незалежно від часу їхнього життя чи місця поховання. Духовний сенс цієї суботи полягає в тому, що любов до людини, до рідних не обмежується земним життям. Тільки живі можуть своєю молитвою допомогти душам покійних знайти спокій. Зупинившись на мить серед щоденних справ, відвідавши заупокійну службу та запаливши свічку пам’яті, ми виражаємо повагу до своїх предків і очищаємо свою душу і серце. Батьківська субота – це час для духовного єднання з покійними та нагадування про необхідність прощення гріхів. У 2026 році Вселенська поминальна субота припадає на 14 лютого. Запрошую о 09.00 в храм Всіх Святих Землі Української на спільну молитву за померлих рідних, за захисників і захисниць, які віддали своє життя заради майбутнього нашої країни.
Отець Степан Драбик